НАШІ ЯНГОЛИ-СОКОЛИ НЕ ПОВЕРНУТЬСЯ НІКОЛИ…
29 грудня 2023 року церковні дзвони Аршичинського Свято-Дмитрівського храму, що у Хорупанському старостинському окрузі Бокіймівської територіальної громади скликали місцевий люд до Божого дому на сумну скорботну подію. Село навіки прощалося із своїм вірним сином – ЗАХИСНИКОМ УКРАЇНИ МАТВІЙЧУКОМ СТЕПАНОМ ВОЛОДИМИРОВИЧЕМ, який загинув 25 грудня цього року під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі Донецької області. Аршичинці, як і їхні сусіди пекалівці, хорупанці, м’ятинці, смордівчани, бокіймівчани надзвичайно міцні у своїй вірі. Потік людей ніби не кінчався. Адже ховали всі гуртом доброго, щирого, надзвичайно порядного земляка. Якщо запитати у жителів цих сіл про сім’ю Матвійчуків, то без перебільшень, всі в один голос скажуть, що це дуже хороша сім’я.
Майбутньому воїну було суджено народитися на світ Божий 17 жовтня 1987 року у родині Галини Ананіївни та Володимира Андрійовича Матвійчуків. Брати Степан, Юрій, Андрій виросли всі роботящими, добрими, щирими людьми. Батьківська радість Степана Матвійчука – його синочок Захар та донечка Богдан. Любов до Церкви Христової, рідного Аршичина, річки-красуні Ікви, до своєї сім’ї, а від так – до неньки України, все це було генетично закладено у мужньому серці оборонця. І свідчення цього – велелюддя у маленькому селі, де земляки прощалися із загиблим Героєм.
За упокій Новопреставленого Воїна молилися у Свято-Дмитрівській церкві духовенство Млинівського та Дубенського благочинь та з міста Рівне: настоятель храму преподобномученика Пахомія Русина Афонського протоієрей Миколай Капітула, протодиякон Василь Стефанишин. Очолив чин похорону благочинний Млинівського благочиння ПЦУ протоієрей Володимир Левандовський. Церковні піснеспіви звучали у виконанні хористів місцевого храму та хору дияконів із рівненських кафедральних соборів. Звертаючись у скорботному слові до мирян, настоятель Свято-Дмитрівської парафії, військовий капелан протоієрей Василь Онищук зазначив, що всі ми створені для того, щоб відкрити двері до вічного життя. Людина народжується не тільки для тимчасового існування, а перш за все, для Вічності. З чим прийдемо до Господа – залежить від кожного з нас. Зараз в Україні йде кровопролитна страшна війна. Пітьма, яка наступила, ніби окутала всю країну. Та наші Воїни Світла, Воїни Добра ціною власного життя з молитвою на вустах захищають свій рідний край, батьків, діточок від ненависного російського агресора. Воїн Степан Матвійчук сповна виконав свій громадянський обов’язок. Тож будемо просити Милосердного Спасителя, щоб Він відкрив йому врата Царства Божого і дарував вічну і блаженну пам'ять!
Поховали Захисника України Степана Матвійчука зі всіма християнськими та військовими почестями на кладовищі рідного села.
Цього ж дня, у Млинівській Свято-Покровській церкві священники Млинівського благочиння ПЦУ відправили чин похорону Новопреставленого Воїна, млинівчанина КОЩУКА ВАСИЛЯ ПАВЛОВИЧА. Очолив заупокійну службу благочинний парафій Млинівського благочиння ПЦУ протоієрей Володимир Левандовський. Стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону загинув 21 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Купянському напрямку Харківської області.
Василь Кощук народився 27 липня 1976 року у селищі Млинів. Тут зростав і навчався. Як пригадують сусіди, знайомі завжди був слухняним, добрячим, турботливим. Мав золоті руки, тому тримав у власному господарстві коника. Зверталися до нього млинівчани за допомогою, й він нікому ні в чому не відмовив. А ще дуже любив свою матусю Марію, був підтримкою для брата Миколи. Його втіха і радість – діти Степан і Тетяна, яких виховував з дитинства. Підросли й стали дорослими син та донька. Степан по контракту служить в ЗСУ, військовослужбовцем є чоловік Тетяни, який родом із Волині. Перебуваючи у відпустці, Василь Кощук попросив маму: «Якщо загину, то поховайте поруч із ріднею в Озлієві.» Останній заповіт Захисника Української держави виконали.
Віддаймо шану безсмертному подвигу відважних Героїв Степана Матвійчука та Василя Кощука.
Зі святими упокой, Христе, душі Новопреставлених Воїнів.
Щирі співчуття рідним та близьким Степана Матвійчука та Василя Кощука. Пам’ятаймо про те, що перемога за тими, хто з Богом!
Дуже хочеться вірити, що у недалекому майбутньому урочисті, радісні дзвони наших українських храмів сповістять нас про Велику Перемогу і будуть вони підноситися із землі до неба, як переможний гімн Воскреслому Христу!
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! ВОНИ НАЗАВЖДИ У НАШИХ СЕРЦЯХ!
https://fb.watch/pf-j0gl70I/
© 2012-2022.Дубенська районна рада. Всі права захищені.
