Дубенська районна рада

НЕХАЙ ЗАБУТТЯ НЕ ТОРКНЕТЬСЯ ТЕБЕ, АНДРІЮ!

Сумне та гірке Водохреще випало родині Гусарів із Млинова, бо до їхньої домівки принесли похоронку й розуміння того, що вже жодне сімейне свято не відбудеться у колі сина, брата, батька..

05 січня 2024 року під час виконання бойового завдання від осколка ворожої міни  у Донецькій області загинув ЗАХИСНИК УКРАЇНИ,  найрідніша для них людина -  ГУСАР АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ.

 Ця приголомшлива звістка миттєво розійшлася у селищі, адже всі  знали Андрія як надзвичайно доброго,  щирого, привітного земляка. Ось як пригадують про Андрія Гусара млинівчани:

 - Олександр Зух:  «Це надзвичайно добра, безвідмовна людина, завжди був готовий допомогти в усьому. Знав Андрія як бездоганного, сумлінного працівника, адже протягом декількох років він працював у Млинівському районному спортивно-технічному клубі товариства сприяння обороні України. Згодом Андрій  трудився у районній дорожній дільниці, ковбасному цеху РАЙСТ, але завжди ми з ним підтримували гарні товариські стосунки.»

  – Віталій Тарасюк, головний редактор районної газети «Гомін і К»: «Колектив редакції газети « Гомін і К» у глибокій скорботі: загинув син багаторічного бухгалтера нашого видання Зої Миколаївни Гусар та рідний брат технічного редактора газет «Гомін  і К», «Благовіст Млинова» Сергія  Гусара  - Андрій. Ця сумна звістка вибила із життєвої колії рідних і родину, багатьох, хто знав Андрія як щиру, безвідмовну, працьовиту людину. У важкий для України час він взяв у руки зброю, щоб боронити рідний край та свою країну від ворожої навали. Ця втрата болить і працівників нашого видання, у якому Андрій вважався своїм, бо завжди відгукувався на наші прохання пособити в тому чи іншому аспекті життєдіяльності, а інколи просто навідувався, щоб тут, як кажуть, перевести життєвий подих. Його особлива сердечність ніколи не полишатиме виднокола наших душ.»

11 січня 2024 року жителі Млинівської територіальної громади назавжди попрощалися із своїм вірним сином, мужнім ГЕРОЄМ – стрільцем-помічником гранатометника у роті спеціального призначення АНДРІЄМ ГУСАРЕМ. Чин похорону Новопреставленого ВОЇНА було звершено духовенством Млинівського благочиння ПЦУ у Свято-Михайлівському храмі. Поховали ОБОРОНЦЯ БАТЬКІВЩИНИ на Слобідському  кладовищі, поруч із могилою батька.

Розуміємо, що ніякими словами не вгамувати материнський біль, печаль брата, сина Івана та смуток рідних, але у ці важкі дні щиро співчуваємо їм і просимо Господа прийняти душу загиблого Героя України у Свої оселі, подарувати їй вічний спокій і Царство Небесне. Хай рідна земля буде ВОЇНУ Андрію вічним притулком, за яку він віддав своє молоде життя, яке так і не добігло до сорокарічної вікової позначки.

Вічна і світла пам’ять тобі, Андрію. Добрий і світлий спогад про тебе завжди полум’янітиме в наших серцях, а твоя душа назавжди залишиться захисним щитом для рідних, краян та всіх українців, яких ти захищав до останнього подиху на землі. Твій лик із вічності зорітиме незгасним вогником, що зігріватиме людські серця і нагадуватиме, хто міг бути посеред нас, але за Україну, за кожного з нас поліг на війні. Тому й пам'ять про тебе, Андрію, на землі вічна і світла...

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! ВОНИ НАЗАВЖДИ У НАШИХ СЕРЦЯХ!