Дубенська районна рада

ГЕРОЯМ СЛАВА!

 ЗЕМЛЯКИ ЗАГИНУЛИ ЗА УКРАЇНУ В ОДНОМУ БОЮ.

За мир та спокій в Україні 02 березня 2024 року віддали своє життя під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області ВОЇНИ – розвідники 130-го окремого розвідувального батальйону:

 - старший солдат ПЕРЕТЯТКО ОЛЕГ РОСТИСЛАВОВИЧ – житель міста Дубно;

 - старший солдат , дубенчанин ДОНЦОВ ВАДИМ ВАЛЕРІЙОВИЧ;

- солдат ГУДЗІКЕВИЧ РУСЛАН АНАНІЙОВИЧ – родом із села Мирогоща Друга, житель села Глинськ Здолбунівської територіальної громади.

Олег Перетятко народився у місті Дубно 10 лютого 1996 року. Навчався у загальноосвітній школі № 5 (зараз – ліцей № 5), Кременецькому лісотехнічному коледжі та Рівненському Національному університеті водного господарства та природокористування. У 2016 році Олег був призваний до лав ЗСУ.

 Дубенчанин  Вадим Донцов народився 13 вересня 1987 року. Навчався у школі №3 (зараз – ліцей № 3), певний період часу навчався у Мирогощанському аграрному фаховому коледжі на відділенні «Електрифікація».

 У Дубно 8 березня 2024 року  на майдані Незалежності  відбулося прощання із загиблими ЗАХИСНИКАМИ УКРАЇНИ, земляками Олегом Перетятком та Вадимом Донцовим. Сльози, розпач та біль, який не втамувати у рідних ГЕРОЇВ, гіркота на серці у друзів, бойових побратимів та всіх, хто знав цих мужніх ВОЇНІВ. А ще без щему та сліз  не можливо було дивитися на бойового чотирилапого друга Олега Перетятко – вірну собаку Ніку, яка разом із ним пройшла бойовими шляхами, а тепер була поруч із своїм господарем.

Чин похорону Новопреставлених ВОЇНІВ звершили священники Дубенського благочиння ПЦУ, який очолив настоятель Дубенського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря архімандрит Меркурій (Бікіра). У скорботному слові до мирян священнослужитель наголосив на тому, що  кожен похорон загиблих ВОЇНІВ має вкотре нагадати, якою ціною дається нам кожен день мирного життя, де діти ходять до школи, ми всі займаємося своїми повсякденними справами, і взагалі живемо. Не вистачить ніяких людських слів, які б могли сьогодні втішити скорботні родини. Тож, маємо завжди пам’ятати  про жертовність незламних українських  ОБОРОНЦІВ.

Руслан Гудзікевич народився 01 жовтня 1988 року у селі Мирогоща Друга. Після закінчення школи навчався у Мирогощанському аграрному фаховому коледжі. Згодом працював агрономом. Мама Валентина Степанівна, батько Ананій Дмитрович виховали своїх синів Руслана та Святослава добрими, щирими людьми, а ще, без перебільшень, великими патріотами. Згодом Руслан Гудзікевич разом із дружиною Лідією проживав у селі Глинськ, що на Здолбунівщині. З 2014 року приймав участь в антитерористичній операції на Сході України. Мужній ВОЇН за проявлену мужність, самовідданість, вагомий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави був нагороджений : у 2016 році – відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», у 2017 році – грамотою ЗСУ. На другий день після повномасштабного вторгнення росії в Україну Руслан Гудзікевич добровільно став на захист рідної української землі. Служив на Донеччині, Запоріжжі – тих місцях, де велися запеклі жорстокі бої. Зі всіма християнськими та військовими почестями жителі Здолбунівської громади провели в останню земну дорогу ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ. Поховали Руслана Гудзікевича на кладовищі у селі Глинськ.

СВІТЛА, ВІЧНА І БЛАЖЕННА ПАМ'ЯТЬ ВОЇНАМ – ОЛЕГУ ПЕРЕТЯТКО, ВАДИМУ ДОНЦОВУ, РУСЛАНУ ГУДЗІКЕВИЧУ!

НИЗЬКИЙ УКЛІН І СПІВЧУТТЯ РОДИНАМ  ГЕРОЇВ!

ГЕРОЯМ – ВДЯЧНІСТЬ, ЧЕСТЬ І ПАМ'ЯТЬ!