Дубенська районна рада

ГЕРОЯМ СЛАВА!

NoneГАВРИЛЕВИЧ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ 01.12.1974-12.05.2024NoneNoneNoneNoneМАЙОРЧУК ВАСИЛЬ ВОЛОДИМИРОВИЧ 19.01.1992-09.05.2024NoneNoneNone

У ХОРУПАНІ ТА МАЛИХ ДОРОГОСТАЯХ ВІДДАЛИ ОСТАННЮ ШАНУ ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ ВАСИЛЮ ГАВРИЛЕВИЧУ ТА ВАСИЛЮ МАЙОРЧУКУ.

 Сповнені сліз і печалі, велелюдно  Бокіймівська  та Млинівська територіальні  громади  14 травня 2024 року провели в останню земну дорогу своїх земляків:  ГАВРИЛЕВИЧА ВАСИЛЯ СТЕПАНОВИЧА – жителя села Хорупань та  МАЙОРЧУКА ВАСИЛЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА – жителя села Малі Дорогостаї.

Хорупанця Василя Гаврилевича добре знали і шанували у ріднокраї земляки. Трудився у сільгосппідприємстві «Вітчизна», згодом в особистому підсобному господарстві, займався ремонтом дахів на житлових будинках. Василю Степановичу ніколи не була байдужа доля як власного села, так і сусідніх Пекалова, Аршичина, М’ятина, Головчиць. Тому й неодноразово обирали його виборці  депутатом Хорупанської сільської ради. Дуже любив Василь Гаврилевич всю свою родину: брата Романа і сестру Тетяну, дружину Оксану Анатоліївну, синів Олександра і Максима, невістку Яну, внучку Богдану.

Повномасштабна війна росії в Україну не минула жодного населеного пункту й торкнулася кожної родини. На війні старший сержант ЗСУ Василь Гаврилевич сумлінно і добросовісно виконував обов’язки командира стрілецького відділення. Загинув ЗАХИСНИК БАТЬКІВЩИНИ 12 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Веселе Донецької області.  Цього ж дня, у рідному Хорупані у сім’ї старшого сина Олександра та невістки Яни  народився внук. На превеликий жаль, дідусь так і не дізнався про це… Та впевнені, що пройдуть роки, виросте маленьке хлопченя й та стане гідним продовжувачем роду Гаврилевичів, гідним пам’яті свого дідуся-патріота.

Чин похорону Новопреставленого ВОЇНА було звершено у Хорупанському Свято-Троїцькому храмі священниками Млинівського благочиння ПЦУ, який очолив настоятель Млинівської Свято-Покровської парафії митрофорний протоієрей Василь Ліщук.  Рідна хорупанська земля навіки прийняла в обійми свого вірного сина – Василя Гаврилевича.

 Майбутній ВОЇН Василь Майорчук народився 19 січня 1992 року у селі Верхів колишнього Острозького району (нині – село входить до складу Острозької міської територіальної громади Рівненського району). До війни Василь працював сушильником цегли на Острозькому цегельному заводі. З цього підприємства, 26 лютого 2022 року  Василь Майорчук  добровольцем пішов у лави ЗСУ для захисту рідної Української держави. Захишає Україну від рашистів і брат Василя – Іван. 31 травня 2023 року родина Майорчуків переїздить на постійне місце проживання у село Малі Дорогостаї  Млинівської селищної територіальної громади. Саме сюди чекали повернення із фронту своїх  внуків – бабуся  Галина Іванівна, синів – батьки Яна Едуардівна та Володимир Васильович, братів – сестра Ярослава. На жаль, вже одного із них немає на цьому білому світі.

Боєць гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової бригади Василь Майорчук загинув під час виконання бойового завдання 09 травня цього року у Бахмутському районі Донецької області.

Чин похорону Новопреставленого ВОЇНА відбувся у Свято-Покровській церкві села Малі Дорогостаї, який звершили священники Млинівського благочиння ПЦУ. Очолив заупокійну відправу настоятель місцевої парафії протоієрей Віктор Пелих.

Не забули за свого незабутнього земляка й односельчани з рідного Верхіва та жителі Острога, військові побратими, які цього травневого дня  приїхали попрощатися  із мужнім патріотом України. Зі всіма християнськими та військовими почестями  поховали  ГЕРОЯ на кладовищі у селі Малі Дорогостаї.

 

ВОЇНИ Василь Гаврилевич і Василь Майорчук віддали своє земне життя задля усіх нас. І ми впевнено промовляємо до Всевишнього: «Зі святими упокій!», бо віримо, що Творець оселить їх у Своїх світлих оселях.

Щиро співчуваємо рідним і близьким ГЕРОЇВ та молитовно просимо у Господа підтримки у цей нелегкий для них час.

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ І СЛАВА ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ!

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!