В ПАМ’ЯТІ ЛЮДСЬКІЙ НАЗАВЖДИ ЗАЛИШАТЬСЯ ІМЕНА ЗАХИСНИКІВ ЛЕОНІДА ПІЛІПАКИ ТА ОЛЕКСІЯ РИЖИКА.
Ми заплатили й продовжуємо платити високу ціну за право жити у вільній країні. Ми можемо говорити рідною мовою, співати Гімн України та одягати вишиванки завдяки ЗАХИСНИКАМ та ЗАХИСНИЦЯМ, які боронять державні кордони. Ми повинні завжди пам’ятати та вшановувати тих, хто віддав свої життя за всіх нас. І серед них, імена наших дорогих земляків: ПІЛІПАКИ ЛЕОНІДА АНАТОЛІЙОВИЧА – уродженця села Ситне Крупецької територіальної громади та РИЖИКА ОЛЕКСІЯ МИКОЛАЙОВИЧА – жителя села Дубляни Демидівської територіальної громади.
ЛЕОНІД ПІЛІПАКА народився 08 квітня 1987 року у селі Ситне колишнього Радивилівського району. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи, переїздить до Львова, де здобуває професійно-технічну освіту за спеціальністю «Слюсар з ремонту автомобілів, зварник». Проходив строкову військову службу на Львівщині. Згодом займався зварюванням металевих конструкцій, відкрив власну кузню із виготовлення конструкцій із металу. А у вільний час Леонід захоплювався рибальством, футболом, дуже любив відпочинок на природі.
Із початку повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну, добровільно вступив до територіальної оборони міста Винники. У січні 2024 року - до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони ЗСУ. Виконував бойові завдання по захисту Української держави у Харківській та Донецькій областях. Загинув військовослужбовець 10 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку.
Спочатку ГЕРОЯ зустріли у селі, де народився і виріс. Земляки у рідній батьківській домівці прощалися із мужнім ВОЇНОМ, який своє життя поклав на вівтар вільної незалежної України. Далі траурний кортеж направився до міста Львова, де у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла відбулося заупокійне богослужіння, а згодом - міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховали ЗАХИСНИКА на Личаківському кладовищі.
У вічній зажурі залишилися батьки ОБОРОНЦЯ БАТЬКІВЩИНИ: мама Раїса Олексіївна, батько Анатолій Леонідович, дружина Роксоляна Юріївна та донька Марія-Ірина.
Захищаючи нашу державу від ворогів, 11 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку загинув РИЖИК ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ – житель села Дубляни Демидівської територіальної громади. Народився Олексій у селищі Демидівка. Коли батьки купили будинок у сусідніх Дублянах, роботяща сім’я Рижиків переїздить на постійне місце проживання у це село. Дідусь з бабусею, мама й тато виховали майбутнього ЗАХИСНИКА сумлінним, працелюбивим, чесним і справедливим хлопцем.
А коли прийшла російська орда на українські землі, то в березні 2022 року Олексій Рижик вступив до лав Збройних сил України. Страшна звістка про загибель односельчанина вмить облетіла всі Дубляни та навколишні села. СОЛДАТУ було лише 32 роки, а попереду – мало бути життя, в якому головним для Олексія Рижика була його надія, світлий промінчик добра – його син Станіслав.
Чин похорону Новопреставленого ВОЇНА було звершено у Івано-Богословському храмі ПЦУ селища Демидівка священниками Демидівського благочиння, який очолив в.о.благочинного парафій Демидівщини протоієрей Євгеній Іваник. Поховали ГЕРОЯ на кладовищі у Демидівці.
Молитвою, добрим словом будемо згадувати ЗАХИСНИКІВ України ЛЕОНІДА ПІЛІПАКУ та ОЛЕКСІЯ РИЖИКА. Господь відкрив перед ними двері Раю, бо пішли на небо нескореними ..
Низький уклін та співчуття родинам ГЕРОЇВ!
ГЕРОЯМ – ВДЯЧНІСТЬ, ЧЕСТЬ І ПАМ'ЯТЬ!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
https://fb.watch/t_S3jpBdhb/