ДНІ БОЛЮ І ЖАЛЮ У СЕЛІ БАТЬКІВ, ЩО У РАДИВИЛІВСЬКІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ.
Щемить та рветься серце на шматки. Один за одним відлітають соколом у Небесну вись наші ЗАХИСНИКИ. Вони Новітні ГЕРОЇ, які взяли до рук зброю та стали на захист Батьківщини. Серед них, двоє земляків, двоє мужніх ВОЇНІВ: КОЩУК ВОЛОДИМИР ЮРІЙОВИЧ та СЕНЮК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ, що народилися, виросли та проживали у невеличкому селі Батьків на Радивилівщині.
15 липня цього року ВОЛОДИМИРУ КОЩУКУ виповнилося лише 22 роки. Навчався у Немирівському ліцеї, згодом у Радивилівському професійному ліцеї за спеціальністю «Муляр. Штукатур. Лицювальник-плиточник». А далі, строкова військова служба та служба за контрактом в ЗСУ. Старший солдат Володимир Кощук був командиром другого відділення взводу роти оперативного призначення ( на бронетранспортерах). Загинув мужній ЗАХИСНИК 11 серпня 2024 року у Сватівському районі на Луганщині.
Навіки 22.. Здається, що у такому молодому віці встиг зробити цей юнак? Зробив і зробив чимало. Адже за словами вчителів, однокласників по навчанню у Немирівському ліцеї «Володя залишиться в наших серцях сором’язливим, і цю сором’язливість, здається, намагався сховати за ледь помітною посмішкою. Він був щирим, з великим і добрим серцем. Був чудовим сином, братом, вірним, надійним товаришем..»
Ось як пригадують про свого колишнього вихованця у Радивилівському професійному ліцеї: «Пам’ятаємо Володю світлим, усміхненим, активним, добрим учнем…Неможливо спинити сліз.. така щира посмішка, добрі очі..» Любили й цінували військовослужбовця побратими в українському війську, адже завжди був готовий підставити плече у важку хвилину. Свідчення цього, висока бойова нагорода , вища відзнака Національної гвардії України – нагрудний знак « За доблесну службу» за високі досягнення у службі та бойовій підготовці, особисту мужність та сміливість під час виконання військового обов’язку.
Юнак дуже любив і поважав свою родину – маму Тетяну Миколаївну, батька Юрія Вікторовича, сестер – Марію, Лідію, Катерину. На жаль, у свої молоді роки так і не встиг створити власної сім’ї.
МИКОЛА СЕНЮК народився 15 грудня 1980 року у Батькові. Спокійний, врівноважений, завжди з посмішкою, - таким знали земляки свого односельчанина. Та водночас, він був мужнім ВОЇНОМ, який віддав найцінніше – своє життя за свободу і незалежність Української держави: 10 серпня 2024 року стрілець стрілецької роти загинув під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку фронту.
У ЗАХИСНИКА залишилися у вічній зажурі мама Марія Василівна та дві доньки, яким ще так потрібна батьківська підтримка та любов.
16 та 17 серпня 2024 року назавжди увійдуть в історію села Батьків, як дні скорботи і жалю за своїми синами, ГЕРОЯМИ – ВОЛОДИМИРОМ КОЩУКОМ та МИКОЛОЮ СЕНЮКОМ. Чин похоронів Новопреставлених ВОЇНІВ було звершено у Свято-Преображенській церкві села Батьків священниками Радивилівського благочиння ПЦУ, які очолив благочинний парафій Радивилівщини протоієрей Ігор Данилюк. Зі всіма християнськими та військовими почестями поховали ОБОРОНЦІВ України на цвинтарі рідного села.
Назва села «Батьків» походить від староукраїнського слова «батко», що означає «брат». Жителі Радивилівської громади завжди пишатимуться незламністю своїх земляків, які стали братами по духу і патріотизму – ВОЇНАМИ ВОЛОДИМИРОМ КОЩУКОМ та МИКОЛОЮ СЕНЮКОМ.
Щиро співчуваємо та розділяємо біль тяжких втрат разом із родинами ЗАХИСНИКІВ, які життя віддали за Україну. Хай з Богом спочивають ГЕРОЇ! Світла, вічна і блаженна їм пам'ять!
СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ЗСУ! СЛАВА ПОЛЕГЛИМ ГЕРОЯМ!
© 2012-2022.Дубенська районна рада. Всі права захищені.
