В громадах Дубенщини попрощалися із Героями-земляками
ЛАГНЮК Андрій Миколайович народився 24 листопада 1982 року у місті Дубно. Навчався у Дубенській гімназії №2. Професійну освіту здобув у ПТУ-27 м. Дубно. У 2006 році закінчив Львівську національну академію ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. Після завершення навчання проходив строкову службу в Збройних силах України. З початком повномасштабної війни у березні 2022 року призвався до лав ЗСУ, був командиром механізованого взводу.
Життя воїна обірвалося 25 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій. З Героєм попрощалися спочатку на майдані Незалежності, по тому у Свято-Миколаївському монастирі м.Дубно. Поховали полеглого на Алеї слави, що на кладовищі по вулиці Семидубській. У невтішному горі залишились мама, дружина, двоє дітей та сестра.
<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fdubno.vlada%2Fposts%2Fpfbid02HXJNWEytXY6smTQTs9b795PshPanHpZLcjKDknMhu2S1wQbmtvf8U3zq3eTCWq1Vl&show_text=true&width=500" width="500" height="793" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share"></iframe>
ЛЯПЧЕНКО Олександр Сергійович був жителем села Малеве Боремельської тергромади. Зростав у багатодітній християнській сім’ї. Піклувався про близьких, переживав за тата-військового, якому війна похитнула здоров’я. Із початком повномасштабного вторгнення Олександр не вагаючись став на захист України. На службі був старшим розвідником підрозділу спецпризначення Національної Гвардії України. Його бойовий шлях пролягав від Гостомеля, Бучі і до Бахмута, Лисичанська, Лиману і до Харкова.
Свій останній бій воїн прийняв 26 серпня 2024 року на Харківщині. З Олександром попрощалися у рідному селі. Траурне служіння відправили в Домі Молитви с. Малеве, поховали Героя на місцевому кладовищі.
Комунікабельний, усміхнений , водночас спокійний та виважений - таким на завжди залишиться в пам’яті рідних та близьких. Йому на завжди 23…
ГУЧ Микола Олександрович 1976 року народження, житель села Рудка Демидівської тергромади.
Військовослужбовець Збройних сил України. На жаль, наш воїн помер 29 серпня 2024 року у лікарні, внаслідок важкої хвороби. 1 вересня відбулося прощання з Миколою у Свято-Параскевському храмі села Рудка.
УСТИМЧУК Василь Миколайович 1974 року народження, житель села Уїздці Острожецької тергромади.
Військовослужбовець Збройних сил України. На службі виконував обовʼязки водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення.
На жаль, наш Герой загинув 29 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку.
Попрощалися з Василем у Свято-Покровському храмі села Уїздці.
Щирі співчуття рідним і близьким! Вічна пам‘ять та слава Героям!