Дубенська районна рада

ГЕРОЯМ СЛАВА!

NoneБРЕЧКО Олександр Іванович 12.03.1975-09.09.2024ЗІНЬКЕВИЧ Віталій Анатолійович 31.10.1970-13.09.2024ЛАКАТОШ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ 29.06.1988-12.09.2024NoneNoneNoneNoneПАНАСЮК Олександр Іванович 10.03.1969-08.09.2024NoneNoneNoneNone
 У  громадах Дубенщини попрощалися з Героями-земляками.
 
БРЕЧКО Олександр Іванович народився 12 березня 1975 року. Житель села Калинівка Демидівської територіальної громади.
Військовослужбовець Збройних Сил України, солдат, радіотелефоніст – цивільний наглядач відділення зв’язку та управління 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 4 механізованого батальйону.
09 вересня 2024 року, внаслідок обстрілу, від отриманих травм, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, Бречко Олександр загинув. 14 вересня  з Героєм попрощалися у Свято-Параскевському храмі села Рудка, де було відправлено заупокійну службу. Поховали полеглого на кладовищі с.Калинівка.
 
За матеріалами Демидівська селищна рада
https://fb.watch/uDBWLqDl5w/
 
 
14 вересня 2024 року жителі Ярославицької громади провели в останню дорогу захисника – ЗІНЬКЕВИЧА Віталія Анатолійовича, який загинув за мир, за правду, за рідну мову, за рідну землю.
Віталій Зінькевич народився 30 жовтня 1970 року. Проживав у с.Ярославичі. Віталія сьогодні згадували, як дуже доброго, мужнього чоловіка.
Розповідали, що він дуже був активним, постійно долучався до заходів, які відбувалися в громаді. Дуже любив дітей.
Зі сльозами на очах, на колінах, встеливши дорогу квітами, проводжали в останню путь Оборонця. Плакали усі і саме небо...
Церемонія прощання з Віталієм розпочалася біля рідної домівки, опісля чин поховання було продовжено у Свято-Різдво-Богородичному храмі с.Ярославичі.
Місцем вічного спочинку Героя стало місцеве кладовище, де востаннє йому віддали військові почесті та вручили дружині захисника Державний Прапор України. На честь солдата пролунав трикратний стрілецький салют…
Ніякими словами не втішити рідних нашого Героя, бо в одну мить втратили вони свою надію, свою кровинку, свою підтримку.
Віталій показав нам приклад справжнього патріота, приклад хоробрості і відваги, він чесно і до кінця виконував свій обов’язок, віддавши своє безцінне життя за вільне майбутнє у Незалежній Україні.
Для всіх нас Віталій був, є і буде прикладом мужності і відваги, гідним оборонцем.
Він тепер назавжди у строю Небесного війська...
 
За матеріалами Ярославицька громада https://www.facebook.com/groups/1909444589372364/
 
<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fpermalink.php%3Fstory_fbid%3Dpfbid0L643BjLuWSLe9E2ZFC2GHDCSxKa3C5xZuP4J8h7t5v5u8V4SkhS3HHxNJTtt3uyxl%26id%3D100074957389928&show_text=true&width=500" width="500" height="800" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share"></iframe>
 
 
В ході виконання бойового завдання, вірний військовій присязі, захищаючи волю і незалежність України, загинув житель села Мошків Перемилівського старостинського округу - командир відділення, командир машини розвідувального взводу, молодший сержант - ЛАКАТОШ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ.
Народився 29 червня 1988 року у простій, багатодітній родині у с. Новоселівка Дубенського (Млинівського) району Рівненської області. Олександр рано залишився без батька. Хоч у сім’ї був наймолодшим, але не звик байдикувати - був старанним та працьовитим. У 2006 році закінчив Новоселівську ЗОШ. Пам’ятають юнака як скромного, спокійного, дисциплінованого, допитливого, доброго та привітного учня . Зі шкільних літ мав багато товаришів, для яких завжди був вірним та надійним другом. Після закінчення школи здобув професію верстатника широкого профілю в Рівненському училищі №11. Працював на Рівненському заводі високовольтної апаратури. Як і кожен українець Олександр виконав свій військовий обов’язок. У 2007 році пішов на строкову службу, яку проходив у м. Житомирі в 95 окремій аеромобільній бригаді. Відслуживши, повернувся працювати на Рівненський ЗВА.
У 2011 році одружився з однокласницею Людмилою. Згодом молода сім’я придбала власний будинок у с. Мошків.
У щасливого подружжя з’явилось троє діток. Жити та радіти… Та лютневе повномасштабне вторгнення рашистів 2022 року різко все змінило. Олександр один з перших поповнив лави ЗСУ, пішов захищати свою країну, свою родину. Великий патріот, виважений та мужній воїн. Навіть у найскладніші моменти був упевнений, що Україна обов'язково переможе. У цьому завжди запевняв дружину, у це свято вірив й сам. Бо ж він мав підняти на ноги своїх діточок - двох синів і донечку. Захисник прагнув жити, любити під незалежним, мирним небом України, виховувати дітей. Та війна забрала його життя. Осиротіли діти, овдовіла дружина Людмила.
Не склалося. Не судилося. ОЛЕКСАНДР ЛАКАТОШ: навічно 36…
Загинув військовий 12 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання у Донецької області. Живим коридором шани під синьо-жовтим українським прапором, навколішки з квітами сьогодні провели жителі Млинівської ТГ свого молодого захисника-земляка ЛАКАТОША ОЛЕКСАНДРА МИХАЙЛОВИЧА в останню земну дорогу.
Військові почесті воїну віддали на сільському кладовищі с. Мошків. Саме небо плакало за загиблим дощем у цей день.
Непоправна втрата для сім’ї, рідних, побратимів, друзів та всієї України. В пам’яті кожного, хто знав Олександра, то він завжди залишиться доброю, щирою людиною, яка любила працю та ніколи не втрачала віри у перемогу України. Вічна пам'ять і шана Захиснику України, який захищав Батьківщину та кожного з нас. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя...
 
За матеріалами Перемилівська філія Млинівського ліцею №2 https://www.facebook.com/groups/461553964246805/
 
 Захищаючи країну від російського агресора, відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність, 08 вересня 2024 року, помер від отриманих поранень житель села Зарічне ПАНАСЮК Олександр Іванович, 1969 року народження.
Учора, 15 вересня, відбувся чин похорону загиблого воїна, солдата Олександра Панасюка. Віддати шану мужньому захиснику України, воїну, провести його в останню путь зібралися жителі сіл Зарічне, Козин та навколишніх сіл, близькі, родина, друзі, знайомі, бойові побратими, керівництво і працівники Козинської сільської ради. Чин поховання звершили священники ПЦУ у Свято-Покровському храмі села Козин. Поховали загиблого героя на кладовищі села Козин.
 
За матеріалами Козинська ТГ РІвненської області
<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fkozynskatg%2Fposts%2Fpfbid0TeroJ3sMhUtpoTcSfggAQttTBYPGejUboUU4ajyb87z28AjxLPK8guZ8djRXAN5Gl&show_text=true&width=500" width="500" height="250" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share"></iframe>
 

Схилимо голови, дорогі земляки перед пам’яттю українських лицарів – ОЛЕКСАНДРА БРЕЧКО, ВІТАЛІЯ ЗІНЬКЕВИЧА, ОЛЕКСАНДРА ЛАКАТОША, ОЛЕКСАНДРА ПАНАСЮКА!  Помолимося за упокій їхніх душ!   Царство їм Небесне! Світла, вічна і блаженна пам'ять! Щирі співчуття всім рідним та близьким ВОЇНІВ!

 СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ЗСУ! СЛАВА ПОЛЕГЛИМ ГЕРОЯМ!