ОСАДЧИЙ АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ народився 27 вересня 1997 року, житель села Верба.
Військовослужбовець ЗСУ, солдат. На службі виконував обов’язки навідника 6 мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки.
Останній бій захисник прийняв 19 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Неліпівка Бахмутського району Донецької області.
25 вересня 2024 року з Героєм попрощались у рідному селі. Заупокійну службу відправили у Свято-Троїцькому храмі села Верба, поховали Героя на місцевому кладовищі.
https://fb.watch/uQJ-Tct-ow/
Світлим, щирим, доброзичливим - саме таким Андрій назавжди залишиться у пам’яті друзів, вчителів, односельців, земляків …
«Невимовний біль опікає серце кожного, хто на колінах зустрічає загиблого героя.
Сьогодні учні, вчителі,працівники ліцею зустрічали ще одного нашого випускника,який востаннє повернувся до рідного дому "НА ЩИТІ".
Андрій Осадчий - завжди веселий,усміхнений,позитивний і щирий хлопець. Таким його завжди пам'ятатимуть вчителі, однокласники, друзі.
Немає слів,які б розрадили невимовний біль душі рідних і близьких людей загиблого Героя.
Нехай Господь пошле вічний спокій його душі, а рідним - сили пережити невимовний біль втрати.
Пам'ятаймо кожного,хто ціною власного життя виборює наше майбутнє, згадуймо їх добрим словом,згадуймо в думках, згадуймо в молитві.»
24 вересня 2024 року в Радивилові відбувся чин похорону Героя-Захисника з далекої Луганщини, переселенця з м.Сєверодонецьк, який проживав в м.Рівне - ГОРІНОВА АРТЕМА ВОЛОДИМИРОВИЧА (30.01.1983 – 22.09.2024 р.р.)
У лютому 2023 року він добровольцем пішов до ЗСУ. На службі був оператором протитанкового ракетного комплексу. Учасник бойових дій, тримав оборону на найскладніших ділянках фронту - Торецьк, Часів Яр…
Військовослужбовець мав пройти кількатижневий курс реабілітації, однак його серце зупинилося 22 вересня 2024 року через гостру серцеву недостатність.
Оскільки єдина родина у померлого – його брати, один з яких, до того ж, боєць ЗСУ і постійно перебуває на фронті, то було прийнято рішення чин християнського похорону провести в Радивилові.
«Занадто рано і передчасно відійшов у інший світ Артем, адже не встиг порадіти сімейному життю, стати батьком. Але серце нашого солдата билося в любові до України, і він зробив все від нього залежне, щоб наблизити її перемогу. Аби тут народжувались і зростали під мирним небом діти», - наголосив у промові священник о.Тарас (Сухожак), настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці в м.Радивилів.
Висловив співчуття та передав брату загиблого церковну ладанку – як надійний Господній оберіг у бойових діях, в яких перебуватиме воїн, і отець Юрій (Бурліков) – після того, як був звершений заупокійний молебень у храмі Свято-Вознесенської парафії в м.Радивилів.
Поховали військовослужбовця із дотриманням належного військового церемоніалу та з усіма відповідними почестями на міському центральному кладовищі Радивилова.
за матеріалами Радивилівська громада <iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fradyvylivrada%2Fposts%2Fpfbid02goUgc7biz9kCB4LGYKyYNsTpYD8Uo5uFBEEBu3JtFo4vz94LGgjxdBsvuzC3eoqkl&show_text=true&width=500" width="500" height="250" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share"></iframe>
© 2012-2022.Дубенська районна рада. Всі права захищені.
