Дубенська районна рада

НАЗАВЖДИ У ПАМ'ЯТІ ЛЮДСЬКІЙ ЗАЛИШИТЬСЯ ДОБРОТА МУЖНІХ ВОЇНІВ ЛЕОНІДА ХВИЛЯ ТА МИКОЛИ ЮХИМЧУКА.

 02 жовтня 2024 року земляки навіки попрощалися із ЗАХИСНИКАМИ України, людьми світлої душі та чистого серця – ХВИЛЕМ ЛЕОНІДОМ ЛЕОНІДОВИЧЕМ – жителем села Залав’я Острожецької територіальної громади та ЮХИМЧУКОМ МИКОЛОЮ ОЛЕКСІЙОВИЧЕМ – жителем села Соснівка Семидубської територіальної громади.

Шлях ЛЕОНІДА ХВИЛЯ  до безсмертя розпочався  у селі Залав’я колишнього Млинівського району. Тут він народився 29 січня 1979 року, зростав. Ще коли хлопець навчався у 7-у класі, то почав дружити із односельчанкою Оксаною. Хоча молоді люди навчалися у різних навчальних закладах, але з часом ця дружба  переросла у справжнє незрадливе  кохання. Відслуживши військову строкову службу та повернувшись додому, Леонід із Оксаною одружилися. У щасливого подружжя народилося двоє діток: синочок Олег та донечка Іваночка. Господь наділив майбутнього ВОЇНА від  народження  надзвичайно добрим серцем і щирою душею. Ось як розповідає про свого батька донька Леоніда Хвиля – Іванна:

 - Наш тато був надзвичайною людиною. Мав, як то кажуть, золоті руки і таке ж золоте серце. Був майстром у будівельній справі, а тому на життя заробляв працюючи на будівництві як у рідному селі, так і в навколишніх селах. Коли б хто тата, не попросив щось допомогти, то він завжди був безвідмовний у всьому. Останнім часом він працював у деревообробному цеху, що у нашому селі. Дуже кохав тато нашу маму Оксану Степанівну. Вони в парі разом прожили 34 щасливих років. А ще дуже любив невістку Юлю, яка виросла без батька, та зятя Станіслава. А ви б знали, з якою теплотою він ставився до всіх тварин, особливо собачок та котів. Цієї внутрішньої його любові вистачало для всіх. Він ніколи і ні при яких обставинах не піднімав голос ні на кого.  А коли прийшла біда на нашу вкраїнську землю, то батько зібрав нас всіх та й каже: « Діти, не переживайте, якщо прийдеться, то я піду на воювати». Дуже його чекав із війни наш дідусь Леонід Купріянович, якому невдовзі виповниться 90 років. Все казав, що якщо дочекаюся сина додому, то вже можна буде і помирати. На жаль, не дочекався.. Як і всі ми..

Військовослужбовець ЗСУ, головний сержант мотопіхотного батальйону ЛЕОНІД ЛЕОНІДОВИЧ ХВИЛЬ загинув 26 вересня цього року на Бахмутському напрямку.

Чин похорону Новопреставленого ВОЇНА ЛЕОНІДА ХВИЛЯ звершили священники Млинівського благочиння ПЦУ у Свято-Введенському храмі села Залавя, який очолив настоятель Пугачівської Свято-Миколаївської парафії протоієрей Роман Войтович.

ЮХИМЧУК МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ народився 23 жовтня 1978 року у селі Соснівка Семидубської територіальної громади. Мама Любов Іванівна змалечку навчала своїх дітей Олену і Колю до праці, а ще бути добрими, чесними людьми. Односельчани розповідають, яким надзвичайно спокійним, врівноваженим, безконфліктним хлопцем виріс майбутній ВОЇН. Працював вдома на господарстві як на землі, так і доглядав за худобою. А ще дуже любив наших чотиролапих друзів -  собачок, які просто зносив додому. За своє життя Микола Юхимчук не зробив нічого нікому поганого. Адже не дарма кажуть, що добра людина добра в усьому.

Гранатометник 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти ЗСУ ЮХИМЧУК МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ помер 24 вересня 2024 року внаслідок поранення, отриманого під час виконання бойового завдання.

Чин похорону Новопреставленого ВОЇНА було звершено у Свято-Хрестовоздвиженському храмі с. Соснівка священниками Дубенського благочиння ПЦУ, який очолив благочинний парафій Дубенщини протоієрей Василь Лозинський.

https://www.facebook.com/reel/8483625018386317

 Велика, непоправна втрата, тяжкий біль, незагоєні рани на серцях у рідних і близьких ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ – ЛЕОНІДА ХВИЛЯ та МИКОЛИ ЮХИМЧУКА. Молитовно просимо у Всемилостивого Господа духовної підтримки для них. Низький уклін і співчуття родинам загиблих ВОЇНІВ. Нехай Творець відкриє перед ними двері Раю, бо пішли на небо нескореними.

Вічна, світла і блаженна пам'ять ОБОРОНЦЯМ БАТЬКІВЩИНИ!

СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ЗСУ! СЛАВА ГЕРОЯМ!