ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ЗАХИСНИКУ ПАВЛУ НОВАКУ! ЙОГО ЖЕРТВА - ЦЕ НАША СВОБОДА, НАША ВІРА, НАШЕ МАЙБУТНЄ!
І знову питання, яке приречене залишатися риторичним: чому війна забирає найкращих, цвіт нашої української нації? Саме із таким юнаком, відважним ЗАХИСНИКОМ Української держави 10 жовтня 2024 року навіки попрощалися жителі Вербської та Рівненської міської територіальних громад.
Павло Новак народився 1 липня 2000 року у селі Верба Дубенського району. Закінчив місцеву школу, а за тим, опанував фах «Машиніст тепловозу» та «Слюсар-механік рухомого ремонтного складу» у Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту.
«Дуже привітний, ніколи не відмовляв у допомозі – не важливо, наскільки добре він знає людину, Павло всім був готовий допомогти. Брат дуже любив автівки, особливо свою BMW – він так мріяв про неї, це був його діамант, скарб. Вкладав у неї свою душу, адже сам її придбав, сам її удосконалював, без нічиєї допомоги», - розповідає брат Героя Юрій.
Готовність стояти на варті спокою рідних привела Павла у Збройні сили України.
«Із самого дитинства батьки навчили нас любити свою країну, тож ми обоє мріяли стати військовими, аби захищати Батьківщину. Фактично мрія стала реальністю, як тільки Павло пішов на строкову службу до армії – відразу підписав контракт зі Збройними силами. Тож фактично від літа 2020 року стояв на захисті країни, я також військовий», - продовжує Юрій.
Військова служба була для Павла не просто покликанням, а справою життя. Він неодноразово говорив рідним, що готовий зробити усе, аби його майбутні діти не бачили жахів війни, щоб вони жили у мирній країні.
Тож у складі Сил оборони України Павло брав участь у всіх знакових подіях російсько-української війни: звільнення Київщини, Харківщини, Херсонщини, обороні Соледара, Бахмута, Купʼянська…
За свою відданість народові України, молодший сержант Павло Новак нагороджений «Золотим хрестом», медаллю «Честь, Слава, Держава», «Козацький хрест», нагородним пістолетом від Начальника ГУР МО та годинником від Президента України, Відзнакою Обʼєднаних сил.
24-річний Павло надзвичайно любив Країну, батьків та двох своїх братів. Захищаючи їх, і віддав своє життя 4 жовтня 2024 року у бою на Харківському напрямку…
Прощання із ГЕРОЄМ спочатку відбулося на майдані Незалежності у Рівному, після чого траурний кортеж прослідував через Дубно до рідної домівки у Вербу. «Він був великим патріотом, завжди усміхненим, дуже хорошою людиною. Павлік, як його називали близькі, не встиг опікуватися дружиною і відчути смак батьківства. Поклав своє життя, щоб ми тут жили вільно», — висловила рідним співчуття вчителька ЗАХИСНИКА, голова Вербської громади Каміла Котвінська.
На сторінці у Фейсбуці Вербський ліцей читаємо:
«"Павлічок","Павлік",- так називала тебе Тетяна В'ячеславівна, наш секретар. А ви з братом по черзі, а то й разом пробігали до своєї "тітоньки" за смачненьким, котрим вона любила пригощати своїх племінників. Ви були її гордістю і втіхою. У пам'яті своїх вчителів, однокласників, друзів ти назавжди залишишся товариським, добрим і щирим, відповідальним і надійним.»
Як би не було важко усвідомлювати втрату такого молодого життя, ми знаємо, що його смерть не була марною. Вона стала свідченням незламності духу українського народу, нашої боротьби за свободу й незалежність. Павло залишився вірним до кінця – вірним своїй країні, своїм принципам, своїй родині.
Молімося за нього і пам’ятаймо: ГЕРОЇ не вмирають. Вони залишаються з нами у нашій пам’яті, в наших молитвах і в кожному кроці на шляху до Перемоги!
Низький уклін та щирі співчуття родині ВОЇНА ПАВЛА НОВАКА!
СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ЗСУ! СЛАВА ГЕРОЯМ!
© 2012-2022.Дубенська районна рада. Всі права захищені.
