ВОЇН МИХАЙЛО ІГНАЦЕВИЧ ВИКОНАВ ОДНУ ІЗ НАЙБІЛЬШИХ ЗАПОВІДЕЙ ГОСПОДНІХ: НЕМАЄ БІЛЬШОЇ ЛЮБОВІ, ЯК ХТО ДУШУ СВОЮ КЛАДЕ ЗА ДРУЗІВ СВОЇХ.
Немає і не буде. Українські ЗАХИСНИКИ, як і наші славні пращури кладуть свої голови за рідних і друзів, за державний синьо-жовтий стяг, за те, щоб у наших українських храмах богослужіння проходили українською мовою. Вони вкотре довели, що український народ не перетворився на якесь перекотиполе, а є сильною українською нацією. Саме до таких ОБОРОНЦІВ Вітчизни належав і млинівчанин МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ ІГНАЦЕВИЧ. Ці слова настоятеля Свято-Михайлівської парафії ПЦУ селища Млинів протоієрея Тараса Варварука, стали головними у скорботному слові до вірян, які прийшли 27 січня цього року, щоб провести в останню земну дорогого земляка. Душпастир зачитав усім добре знайомого вірша, який знаємо змалечку, але тепер набув ще більшої актуальності і значимості:
Куди б не йшов, не їхав ти,
А при шляху спинись,
Могилі тихій, дорогій
Всім серцем поклонись.
І хто б житті вже ти не був –
Учений чи пастух.
Запам’ятай, отут лежить
Твій найдорожчий друг.
Для тебе він, для мене він,
Усе, що міг зробив.
Себе в бою не пожалів,
А рідний край зберіг.
Ці поетичні рядки ще раз всім нам підтверджують, що українські ХРИСТОВІ ВОЇНИ стоять в обороні рідного краю, а по іншу сторону – вбивці, які йдуть, щоб завоювати нас.
Народився МИХАЙЛО ІГНАЦЕВИЧ 24 лютого 1973 року і проживав із родиною у Млинові. Разом із дружиною Людмилою Петрівною виховували двох чудових дітей - донечку Катю і сина Юрія. До повномасштабного вторгнення окупантів на українські землі працював у фермерському господарстві «Млинівська чайка».
Про колегу про роботі розповідає Віталій Волошин, депутат Млинівської селищної ради:
- Михайло залишиться у пам’яті всіх, хто його знав як дуже добра, відповідальна, безвідмовна людина. Це був надзвичайно кваліфікований, знаючий спеціаліст у справі ветеринарної медицини. Його допомоги завжди просили селяни із навколишніх сіл і ветеринарний лікар завжди допомагав, нікому не відмовляв. Таким був і на основній роботі. Він завжди дбав за свою сім’ю, переживав за дітей. Десь тижнів два тому ЗАХИСНИК Батьківщини приїздив на похорони свого швагра, який поліг в бою за волю і незалежність Української держави. Тоді й побачив смуток у його очах. Запам’яталися слова й тривожне передчуття Михайла, що мовляв, не знаю чи вернуся до рідної домівки із війни.. На жаль, не судилося..
Стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу мотопіхотного батальйону ЗСУ МИХАЙЛО ІГНАЦЕВИЧ загинув під час виконання бойового завдання 07 січня 2025 року у курській області рф.
Чин похорону Новопреставленого ВОЇНА було звершено у Свято-Михайлівському храмі священниками Млинівського благочиння ПЦУ, який очолив настоятель Різдво-Богородичної парафії с. Кораблище протоієрей Володимир Садовський. Поховали ГЕРОЯ на Слобідському кладовищі.
Ще раз дослухаймося, шановні краяни до слів настоятеля Свято-Михайлівської парафії ПЦУ протоієрея, військового капелана Тараса Варварука:
- Будемо завжди берегти пам'ять про ВОЇНА МИХАЙЛА ІГНАЦЕВИЧА й все наше українське ВОЇНСТВО, підтримувати родини, діток, які стали сиротами. А ще роботи все для того, щоб справа полеглих ЗАХИСНИКІВ не була даремною. Є нації, які здалися своїм ворогам. Але є й такі, що не скорилися і стали сильними. Ця нелегка боротьба їх зміцнила. Вони мов Фенікс з попелу відродили свою культуру, духовність, своє життя. Будемо просити у Господа, щоб Україна вистояла у цій страшній боротьбі із ворогом . Допоможи нам, Боже!
Низький уклін і співчуття родині ЗАХИСНИКА України МИХАЙЛА ІГНАЦЕВИЧА!
ГЕРОЮ – вдячність, честь і пам'ять!
СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ЗСУ! СЛАВА ГЕРОЯМ!
