Дубенська районна рада

Березнева провесінь знову торує стежини до Тараса. Ними сьогодні йде весь наш народ, адже добре знаємо, що Великий КОБЗАР – СОВІСТЬ І СЛАВА УКРАЇНИ.

Шевченкова пісня, Шевченкова дума не вмре, не загине. Він і нині залишається світочем, духовним батьком і учителем, слугує дороговказом на складних дорогах сьогодення. Шевченкове слово  - це правда, це істина, що пройшла через горнило століть і яке зараз  у часи війни проти російського агресора дають силу, віру і наснагу нашим ЗАХИСНИКАМ  та всім українцям.

 Наша землячка, талановита поетеса, член Національної спілки письменників України Євгенія Назарук, що родом із села Мальоване Млинівської територіальної громади так написала про те, ким би був Шевченко у наші дні:

Я не раз думки свої тривожу:

- А якби Шевченко був живий,

Де б він був? Запевнити всіх можу:

Був би він Герой наш полковИй.

Був би у морпіхах чи в «Азові»,

Чи в бригаді, що «Холодний Яр»..

Сипав іскри у вогненнім Слові,

Орків бив і наших яничар.

Правда вся про них - в «Великім льосі».

Прочитайте, як не «все одно».

І тому боїться його й досі

Кацапня і всяке там л....о.

Справжнім був би, і співав «Калину»,

І кістьми, як треба, то б поліг...

Над усе любив би Україну.

Над усе... Інакше-бо не зміг.

 Уклін Вам, Батьку Тарасе! Нас всіх об’єднує Ваше віще слово.