І ПЛАКАЛО НЕБО ДОЩЕМ ПОМИНАЛЬНИМ..
«Ми бачимо подвиг молодих людей, які добровільно йдуть боротися за своїх рідних і близьких, за нашу українську землю. Таким був і наш земляк, ЗАХИСНИК Батьківщини ЮРІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ СУРАЖСЬКИЙ, з яким прощаємося сьогодні». Такими словами, 11 червня 2025 року після заупокійної літії на площі Незалежності у місті Дубні, розпочав свою промову до вірян, благочинний Дубенського благочиння ПЦУ, військовий капелан протоієрей Василь Лозинський. І далі продовжив: «Юрій підписав контракт на проходження військової служби за прикладом свого батька Віталія Володимировича, який у лавах ЗСУ боронить рідний край від ворогів. Молодий ВОЇН на фронті проявив себе як справжній чоловік. Ми всі повинні пам’ятати, яка дорога ціна кожного світанку, кожного подиху, яка дорога ціна платиться за нашу свободу».
Про ОБОРОНЦЯ Вітчизни ЮРІЯ СУРАЖСЬКОГО земляки відгукуються самими добрими, теплими словами. Народився хлопець 23 серпня 1998 року у селі Костянець, що нині входить до Мирогощанської територіальної громади. Вчителі, викладачі, однокласники, одногрупники із навчальних закладів цього села , а також села Мокре, Мирогощанського аграрного фахового коледжу, Київського Національного університету біоресурсів і природокористування , про Юрія говорять , що це була надзвичайно щира, ввічлива, чуйна людина. А ще, він дуже захоплювався мотоспортом, автомобілями. Таким позитивним, відповідальним був ВОЇН і з позивним «Тихий», і в українському війську, де проходив службу оператором безпілотних літальних апаратів взводу дистанційного мінування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних авіаційних комплексів. Життя ГЕРОЯ обірвалося 08 червня цього року поблизу населеного пункту Плоске Харківської області. Зустріли ЗАХИСНИКА Української держави на Дубенщині зі всіма почестями . Після прощання у місті Дубні, траурний кортеж вирушив до села Мокре, де у місцевому Свято-Параскевському храмі священники Дубенського благочиння ПЦУ звершили чин похорону Новопреставленого ВОЇНА. Поховали ЮРІЯ СУРАЖСЬКОГО на кладовищі села Костянець.
Маємо всі пам’ятати, яка дорога ціна нашої незалежності, нашого з вами життя. Плакали того дня не тільки рідні та близькі Юрія, плакали всі земляки , плакало Небо, бо туди - у вись, пішов ще один мужній, молодий український козак.
Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого ЗАХИСНИКА – мамі Галині Володимирівні, батьку Віталію Володимировичу, брату Тарасу. Нехай Всемилостивий Господь укріпить всіх Вас у цей нелегкий час, а Вашому сину, брату відкриє двері Раю , бо пішов на Небо нескореним!
СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ЗСУ! СЛАВА ГЕРОЯМ!