Дубенська районна рада

Роками триває безжальна війна,

Снарядами зорані землі, ліси, терекони.

Що можна сказати нескореним нашим синам,

Що там вже давно не існують ніякі закони?

Що вдома надіються й плачуть,

Клянуть цій війні,

Що в ріках стікають солонії сльози вдовині,

Що неньки і досі чекають любимих синів,

Які безвідмовно життя віддали Україні.

Чи довго всіватимуть землю залізні хрести?

І зойк материнський в бездоння небесне полине?

Ми маємо кожен 

У серці одвічно нести святі імена -

Тих, що гинули за Україну. 

Ці проникливі душевні  рядки про війну написала дубенська поетеса, уродженка Малина Євгенія Комісарук, яка вже нині разом із нашими ГЕРОЯМИ у Небесному Війську  молиться Творцю за кращу долю стражденної Матері - України. А війна ще досі, на жаль, триває..

 24 лютого 2026 року о 9:00 , у Національний день молитви за Україну ,  у Дубні представники районної та міської влади, члени родин загиблих Героїв, мешканці громади долучилися до Загальнонаціональної хвилини мовчання біля Меморіалу Героїв . Також вшановано пам'ять загиблих Оборонців покладанням квітів до пам’ятника Борцям за Волю та Незалежність України.

 Згодом у Свято-Іллінському соборі настоятель парафії протоієрей Ігор Когут у співслужінні із духовенством  Дубенського благочиння ПЦУ,  звершили  молебень за мир, Перемогу, Захисників та Захисниць нашої держави, постраждалих, полонених, безвісти зниклих та всіх, хто зазнав втрат на цій війні. Присутні помолилися за всіх Воїнів, які свої життя поклали на вівтар вільної, незалежної Української держави та всіх невинно убієнних.    

У перший день Великого Посту, коли духовний шлях став для кожного християнина дорогою до Бога, у Дубенському Свято-Миколаївському чоловічому монастирі зібралися родини загиблих Воїнів із Млинівщини, щоб молитовно пошанувати пам'ять дорогих їхнім серцям людей, які безвідмовно життя віддали за Україну. За упокоєння душ ГЕРОЇВ молився настоятель обителі архімандрит Меркурій Бікіра. 

Кожне промовлене слово, кожен земний уклін, кожна сльозинка матерів, батьків, дружин, маленьких і дорослих синів і доньок, це ніби молитва до Господа : "Молимо Тебе, Господи, пом'яни у Царстві Твоєму православних Воїнів, у боях убитих, і прийми їх у Свої Небесні світлиці як зранених мучеників, омитих своєю кров'ю, як тих, хто постраждав за Святу Церкву Твою та Батьківщину.."

Впевнені, що цю проникливу молитву почув  Небесний Отець. 

Сьогодні   думки й молитви кожного українця з тими:

 - хто у неймовірно нелюдських умовах виборює нашу віру й незалежність на фронті,

- хто поранений у цій кровопролитній війні, знаходиться у полоні,

- хто втратив рідних на цій клятій війні,

- хто охоплений болями за Матір Україну.

Душа розривається на шматочки, коли бачиш як гинуть діти - невинні янголятка..Вони ж робили тільки перші кроки на цій землі..

Нехай Всемилостивий Господь огорне Своєю опікою, надасть сили і кріпості всім, хто пережив неймовірний біль втрати..

Ми стоїмо поруч із вами, молимось і віримо, що тільки разом - вистоїмо!!!

Світла, вічна і блаженна пам'ять усім, кого забрала ця війна.

Ми пам'ятаємо. Ми не маємо права забути! Віримо у спільну ПЕРЕМОГУ!

СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ЗСУ! ГЕРОЯМ СЛАВА!