НАЗАВЖДИ В ПАМ'ЯТІ ЗЕМЛЯКІВ ЗАЛИШАТЬСЯ ІМЕНА ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ – АНДРІЯ ХОМІЦЬКОГО, ВАДИМА ВАЛЬКО, ПАВЛА ПОЛІЩУКА.
Ворог посіяв нам сльози і горе.. І знову, гіркі втрати.. За кожною з них стоїть жива людина – з минулим, мріями та сподіваннями, а ще – з незламною силою. Такими мужніми і стійкими були ОБОРОНЦІ Батьківщини: дубенчанин ХОМІЦЬКИЙ АНДРІЙ САЙПУТДІНОВИЧ, ВАЛЬКО ВАДИМ ГРИГОРОВИЧ – житель селища Млинів, ПОЛІЩУК ПАВЛО ОЛЕГОВИЧ – уродженець села Красне Бокіймівської територіальної громади.
«Ми сьогодні прощаємося із світлою, справжньою Людиною, яка служила Богові та Вітчизні - від самого першого бою до останнього», - так розпочав своє прощальне слово до містян благочинний Дубенського благочиння ПЦУ, військовий капелан протоієрей Василь Лозинський. З цим не можна не погодитися, адже всі хто знав жителя Дубно - АНДРІЯ ХОМІЦЬКОГО відгукуютьсмя про нього, як щирого друга, сумлінного працівника, люблячого сімянина.
Народився майбутній бойовий медик 11 червня 1976 року. Після закінчення загальноосвітньої школи № 1, навчався у медичному училищі.
Старший сержант АНДРІЙ ХОМІЦЬКИЙ з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Служив у складі 104 – ї окремої бригади територіальної оборони як бойовий медик 3 – го механізованого взводу 57 – го батальйону. За мужність і відданість нагороджений військовими відзнаками, серед яких – « Золотий хрест» Головнокомандувача ЗСУ.
18 квітня 2026 року ЗАХИСНИК загинув під час виконання бойового завдання на Сумщині. Рівно через місяць, 18 травня жителі Дубенської територіальної громади, згорьована родина зустріли на щиті свого ГЕРОЯ. Помолилися за спокій душі загиблого ВОЇНА духівництво Дубенського благочиння ПЦУ на майдані Незалежності , а далі траурний кортеж відправився до Свято – Миколаївського монастиря, де було звершено чин похорону АНДРІЯ ХОМІЦЬКОГ, який очолив благочинний парафій Дубенщини протоієрей Василь Лозинський .
Поховали ОБОРОНЦЯ Вітчизни на Алеї Слави.
ЗАХИСНИК України - ВАЛЬКО ВАДИМ ГРИГОРОВИЧ народився 21 грудня 1973 року у селі Пекалів, що зараз входить до складу Хорупанського старостинського округу Бокіймівської територіальної громади. Батьки – Лариса Михайлівна та Григорій Олександрович виховали своїх синів – Вадима і Віталія щирими патріотами рідної вкраїнської землі. Тривалий період часу Вадим працював у правоохоронних органах – автоінспектором, заступником начальника Млинівського відділення державтоінспекції. Разом із дружиною Ганною Святославівною – спеціалістом Млинівської селищної ради виховали прекрасну доньку Анастасію, господарили у власному будинку у Млинові ( мікрорайон Муравиця).
25 лютого 2022 року добровольцем вступає до лав 2 батальйону ТРО. В лавах українського війська служить також і його брат – Віталій. Молодший сержант ЗСУ, командир стрілецького відділення ВАДИМ ВАЛЬКО з честю виконував свій військовий обовязок. Загинув ОБОРОНЕЦЬ Вітчизни 18 квітня 2026 року на Сумському напрямку.
Попрощалися жителі Млинівської та Бокіймівської громад із ГЕРОЄМ 18 травня 2026 року. Шлях полеглого ВОЇНА до місця вічного спочинку проліг через: Млинів, де навчався, зростав та працював, Муравицю, де проживав разом із сімєю та Пекалів, де у батьківській хаті минули найкращі роки дитинства та юності.
За словами млинівчанина, колишнього колеги по роботі Віталія Войта, ВАДИМ ВАЛЬКО – це Людина великого прикладу доброти і порядності, про якого згадуватимуть земляки тільки з повагою та теплотою.
Чин похорону Новопреставленого ВОЇНА було звершено у Пекалівському Свято-Косьмо-Демянівському храмі священниками Млинівського благочиння ПЦУ, який очолив настоятель Хорупанської Свято-Троїцької парафії протоієрей Віталій Романюк. Поховали ГЕРОЯ на цвинтарі села Пекалів.
18 травня цього року – стало днем смутку і печалі для маленького села Красне, що у Бокіймівській територіальній громаді. З християнськими та військовими почестями зустріли односельчани на щиті свого земляка ПОЛІЩУКА ПАВЛА ОЛЕГОВИЧА.
Народився майбутній ЗАХИСНИК у цьому затишному, мальовничому селі 30 червня 1987 року. Дитинство, юність ПАВЛА було не з легких : у праці, втомі, з дорослими обовязками. А вже згодом хлопець переїхав на Волинь.
В ЗСУ служив на посаді стрільця – помічника гранатометника механізованого батальйону. З 31 серпня 2024 року ВОЇН вважався безвісти зникли у Курській області. Лише нещодавно підтвердився факт загибелі БІЙЦЯ. Чин похорону ПАВЛА ПОЛІЩУКА звершив священник Михайло Жук у співслужінні із священниками Млинівського благочиння ПЦУ у Свято-Преображенській церкві села Красне. За скорботним звичаєм на кладовищі всім, хто прийшов провести в останню дорогу ОБОРОНЦЯ Вітчизни - ПАВЛА ПОЛІЩУКА роздавали коровай, який гірчив від сліз та болю за ще одне втрачене життя..
Славні і мужні Сини України, Патріоти нашої держави – АНДРІЙ ХОМІЦЬКИЙ, ВАДИМ ВАЛЬКО , ПАВЛО ПОЛІЩУК!
Низько схиляємо голови перед Вашим героїзмом і мужністю, в скорботі стоїмо на колінах і молимося ! Спочивайте з Богом!
Світла, вічна і блаженна Вам пам'ять, дорогі ЗАХИСНИКИ!
Щиро співчуваємо всім родинам загиблих!
СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ЗСУ! СЛАВА ГЕРОЯМ!
